Я виділив три кроки у зборі даних, які сприятимуть досягненню бажаних показників.  

КРОК 1. Налагодження агромоніторингу. 

            На кожному полі можна виокремити високопродуктивні зони, які забезпечують гарні врожаї, та низьковрожайні ділянки за допомогою багаторічних супутникових даних. Щоб це зробити, потрібно визначити цифрові контури полів та історичні дані за культурами.

            Існує багато факторів, які утворюють неоднорідність. Тому на першому етапі важливо провести діагностику, яка включає такі параметри: 

• відбір проб ґрунту сіткою 10, 5, 3 га або зонально задля агрохімічного аналізу на вміст елементів живлення; 
• аналіз метеорологічних умов;
• впровадження комплексного підходу з агроскаутингу;
• супутниковий та моніторинг за допомогою дронів;
• моніторинг ущільнення ґрунту. 

КРОК 2. Картографування врожайності. 

            Збір цих даних здійснюють датчики, встановлені в комбайнах. Однак інформації, яка надходить від комбайну, не завжди варто довіряти: датчики можуть бути не відкалібровані, на полі можуть працювати декілька комбайнів з різними системами, низька точність визначення місцезнаходження тощо. Якщо техніка наймана, треба завжди цікавитися в орендодавця про можливість отримання даних. На їх основі ви (або спеціаліст) окреслює зони продуктивності. Без цієї інформації складно визначити, де ви досягли успіхів, а де працювали збитково для себе, які гібриди працювали краще, які норми добрив та системи живлення ефективніші, які норми висіву дали кращий результат.

Створення надійних та послідовних зон продуктивності можливе при роботі з показниками врожайності для одного виду культур протягом трьох років (під час сівозміни з двома культурами знадобиться 6 років).

КРОК 3. Створення карти рельєфу.  

            Дані для цього етапу найкраще збирати за допомогою автопілотів, які підтримують поправки РТК та встановленні на самохідній техніці. Аналіз даних про врожайність та рельєф дасть змогу краще зрозуміти походження зон та їхній потенціал. Далі – проводити моніторинг ущільнення та агрохімічне обстеження ґрунтів, рухаючись до стабільної ефективності своїх ділянок поля.  

Насамкінець зазначу, що навіть з даними врожайності та рельєфу агровиробникам варто переконатися, що вони на правильному шляху, співпрацюючи з агрономами або з компаніями, які займаються впровадженням точного землеробства, на предмет того, що їм говорять цифри, і чи насправді вони правдиві. 

Звичайно, кожен аграрій торує свій шлях у напрямі покращення прибутковості й обирає ті кроки, які йому до снаги. Тому часто, щоб прийняти важливі та правильні рішення,  агровиробникам доводиться звертатися до спеціалістів. На щастя, сьогодні вони в Україні є! 

Наступного разу розкажу вам про 7 кроків впровадження точного землеробства.