Точне землеробство в унікальних масштабах

– Незважаючи на те, що соняшник – посухостійка і досить стабільно прибуткова культура за більшості умов, господарства компанії мають в обробітку землі у надзвичайно різних регіонах (12 областей!) з абсолютно відмінними природно-кліматичними умовами, ґрунтами, опадами, які і визначають потенціал цієї культури, – розповідає Костянтин Шитюк, керівник служби рослинництва «Кернел». Наші основні культури в цілому по компанії – кукурудза, пшениця, соняшник, соя, горох і ріпак . У кожному із регіонів впроваджено адаптовану до умов регіону і науково обґрунтовану коротко ротаційну структуру сівозміни, яка дозволяє нам підтримувати достатній рівень дохідності виробництва і максимально працювати над збереженням родючості ґрунту в тривалій перспективі. Впровадження короткопільних, в основному 4-х пільних сівозмін (з рівнем насичення основними культурами до 25%), вважаємо важливим і основним заходом підвищення ефективності виробництва продукції рослинництва на сучасному етапі, при цьому принциповим є чітке дотримання чергувань культур, відсутність мінливості схеми ротації з року в рік. Вирощування в монокультурі допускаємо лише для кукурудзи, яку можемо вирощувати протягом 2-3 років на одному полі. Задля розробки найбільш ефективних сівозмін і встановлення оптимального рівня насичення високодохідними культурами, ми тривалий час вивчали і аналізували досвід основних країн виробників соняшнику, сої, кукурудзи – США, Франція, Угорщина, країни Латинської Америки, Канада. Застосовувані нами наразі підходи стосовно формування сівозміни дозволяють досить ефективно застосовувати в кожній ротації заходи підвищення родючості ґрунтів – посів покривних культур після озимих, використання біопрепаратів для покращення мікробіологічних процесів в грунті і управління рештками попередника, боротьби з збудниками хвороб, системно з року в рік працювати над внесенням добрив локальним способом, усувати ущільнення грунту та багато ін.

Технологію вирощування соняшнику в компанії «Кернел» ми хотіли б представити на прикладі СТОВ «Дружба-Нова», яке є одним із лідерів по застосуванню агротехнологій. Технологія уніфікована в цілому по компанії за виключенням окремих технологічних моментів, які різні для Полтави і Харкова, Хмельниччини, Кіровоградщини чи Сумщини, у першу чергу за інтенсивністю. Торік на площі до 80 тисяч га на круг ми мали 3,1 т/га, попереднього, більш сприятливого року – 3,5 т/га. Хоча є і господарства з вищою урожайністю.

– Придбавши свого часу «Дружба-Нова», одного із лідерів впровадження елементів точного землеробства, «Кернел» отримав можливість поширити цей досвід на інші свої господарства. Наскільки вам це вдалося? – запитав, перш ніж перейти власне до технології.

– Ми не лише зберегли, а й суттєво розвинули і масштабували цю роботу, що є для України абсолютно унікальним випадком. Адже кожен елемент точного землеробства ми поширюємо на всі виробничі площі. Попри масштабність компанії, команда Агробізнесу на всіх агропідприємствах втілила роботу по автопілотах, а в більшості випадків ввела контроль норм використання агроресурсів (добрива, насіння) і систему управління цим процесом. Скажімо, для внесення добрив ми віддалено завантажуємо завдання на техніку і на 150 тисячах га добрива вносяться локально з диференційованими нормами в межах поля, незалежно від того скільки видів добрив ми застосовуємо. Так ми працюємо з фосфорно-калійними і азотними добривами. Подібно завантажуються завдання й на сівбі із змінними нормами, внесенні рідких азотних добрив. Крім диференційного внесення добрив, широко використовується супутниковий моніторинг, моніторинг дронами, зйомка мультиспектральними камерами. Команда Агробізнесу Кернел дуже серйозно працює над виділенням зон неоднорідності в межах полів, формуючи таким чином багатошарові карти умов, які дозволяють виділяти коректні зони продуктивності. Коли кажуть, що це ще не система, а лише кілька елементів, то це не зовсім коректно. Якщо кілька елементів вплетено в єдину технологію, і ви можете управляти ними одночасно, – це вже і є система. Комплексність цієї системи не є стабільною і постійно доповнюється новими елементами, оскільки на ринку щомісяця з’являються й удосконалюються підходи і техніка. Це нескінчений процес. При наших масштабах впроваджувати уніфіковані підходи надзвичайно складно. Прикладів такого реального впровадження, маю на увазі масштаби земельного банку і поєднання технологій, – не існує. До речі, не тільки в Україні.

Технологічність в усьому

СТОВ «Дружба-Нова» ще рік тому господарювала на 106 тисячах га, у нинішньому сезоні її сівозміна охоплює вже сумарно 190 тисяч га. Набір культур такий же, як і в цілому по компанії. Основна культура – кукурудза (50%), соняшник (до 25%), соя та озима пшениця займають меншу долю.

– Була можливість мати й вищу урожайність, адже на багатьох масивах, де ми відкатали свою технологію, ми мали від 3,5 до 4 т/га. Однак через те, що мали частину площ посіву соняшнику по весняному обробітку, на яких отримали врожай до 3,2 т/га, мали зниження і середньої врожайності культури. Минулий рік для регіону Чернігівщини та Полтавщини, також був дуже проблемний у частині значних проявів негативних метеорологічних явищ, які відобразилися і на врожайності соняшнику.

Основні землі у нас розташовані у Сумській та Чернігівській областях, значно менша їх частка знаходиться на Полтавщині. Ґрунти дуже різноманітні – від родючих чорноземів з потужним гумусним горизонтом до значно бідніших піщаних і суглинок, особливо на нових земельних ділянках на кордоні Полісся й Лісостепу, де попереднім господарством застосовувалась міні-затратна технологія. Словом, маємо дуже строкатий ґрунтовий покрив, іноді на одному полі може бути 4 типи ґрунту, – розповідає Ігор Тихончук, головний агроном СТОВ «Дружба-Нова».

-Попередником у вашого соняшника, швидше за все, є кукурудза, так? Як ви працюєте з цією культурою?

-Так, попередник майже на 100 відсотків – кукурудза. Урожайність у кукурудзи у фізичній вазі минулого сезону складала 10,5 т/га, у заліку вийшло 9 т/га, 12 тисяч га потрапило під сильні весняні заморозки. Попереднього сезону мали вищий урожай – на круг у сухій вазі 10 т/га. Але ж площі у нас немаленькі! Кукурудза як попередник, на наш погляд, непоганий, мінус один – при безполицевому обробітку у полі багато решток, тому застосовуємо деструктор(Екостерн), котрий вносимо з невеликими нормами азоту. До того ж, це вписується у нашу програму роботи з органікою – біологізацією ґрунту, накопиченням у ньому вуглецю. Щодо урожайності соняшника, минулого сезону загалом по компанії вона становила 3,4 т/га.

-За право потрапити у ваші промислові посіви очевидно серед дистриб'юторів селекційних компаній неймовірна конкуренція?

-Ми пробуємо працювати з усіма цікавими селекційними новинками. Для кожної культури ведеться рейтинг успішності вирощування в усіх регіонах присутності. Саме на відповідність цим даним і формується остаточна гібридна (сортова) лінійка на кожен поточний рік. Нині промислові посіви соняшнику на 70% складаються із гібридів Syngenta, переважно класичної технології. Основні гібриди – НК Конді і НК Бріо, дещо менше висіваємо СИ Купава. За Clearfield-технологією вирощуємо також, перш за все на полях, де маємо певне забур’янення. Тут нам дуже подобається новий гібрид СИ Експерто – чемпіон з урожайності серед таких гібридів. Окрім того, що це Clearfield-гібрид, він ще й високо олеїновий. І при цьому урожайність його не нижча від урожайності звичайних гібридів. Загалом по компанії посіви високоолеїнового соняшнику складають близько 15%, така ж пропорція зберігається загалом і по холдингу.

Решта селекції – Limagrain, менше –Pioneer, Maisadour, останнім часом почали активніше цікавитись гібридами R.A.G.T. Вважаємо, що селекція цієї компанії ще у нас недооцінена. Їхні гібриди показують досить пристойну урожайність. Наприклад, гібрид Волтедж, котрого узяли минулого року на площу 200 га для проби, випередив за урожайністю навіть нашого фаворита – НК Конді, забезпечивши 4,1 т/га. На нинішній сезон спробуємо його на більшому масиві – 1,5 тис га, перевіримо його стабільність. На виробничі випробування на кілька сотень гектарів беремо й інші гібриди цієї компанії, уважніше придивимося до них, протестуємо.

-Для обробітку ґрунту ви використовуєте, здається, глибоке рихлення? А що зі строками сівби?

– Загалом, на 70% площ під посів соняшнику ми застосовуємо глибоке рихлення (на 35 см) комбінованим широкозахватним семиметровим дисколаповим Case IH Ecolo-tiger, на 30% площ – оранку. Частково ще працюємо чотириметровими Horsch Tiger МТ, маємо їх 10 одиниць.

Переваги глибокого рихлення перед оранкою «оцифрували» вже досить давно, така різниця в урожайності складає до 3-4 ц/га. За нашими спостереженнями вона формується за рахунок більш оптимального і глибокого розвитку кореневої системи.

Сівбу здійснюємо на 70 см – у менші міжряддя не йдемо. Норма висіву, залежно від обробітку ґрунту, коливається від 63 до 67 тисяч насінин/га, з тим, аби на момент збирання мати 55-58 тис. рослин на гектарі. Раніше сівбу починали з 8-10 квітня і закінчували 20 квітня. Зараз хочемо дещо відійти від цих усталених строків. Оскільки загалом соняшник в порівнянні з кукурудзою більш холодостійкий, багато хто починав сівбу саме з цієї культури, а кукурудзу сіяв пізніше. Хоча, якщо брати 2017 рік, то ми побачили, що від затяжних прохолодних температур квітня, соняшник страждає не менше, ніж кукурудза. Тому цього сезону сіятимемо не за календарем, а за термометром. Орієнтація лишається на 10 квітня, але будемо готові змінити строки на 05 квітня або 14-15 квітня, в залежності від прогріву ґрунту. Щодо сівалок – основні 24-рядні HORSCH Maestro 24.70, точного висіву KINZE 3700 і John Deere DB 44 у такій же послідовності.

-Виходить, що доведеться сіяти паралельно дві культури, а не почергово?

-Кукурудзу почнемо сіяти на кілька днів пізніше, але майже паралельно. Ми для себе бачимо, що соняшник, посіяний 25 квітня абсолютно нічим не поступається тому, що сіяли 10 квітня, навіть за прогрітого ґрунту. А от якщо початок весни буде холодний, то пізніше посіяний соняшник ще й випередить той, що сіявся раніше. Водночас була й значна проблема у ранніх просівів – перемерзання поверхні ґрунту під час нічних заморозків, і як наслідок втрата ефективності ґрунтового гербіциду. Зрозуміло, що аклоніфеном ситуацію у більшості випадків виправили. Однак краще без такого ризику. А почнемо сівбу із Clearfield-гібридів – якщо і виникне момент втрати ефективності ґрунтового гербіциду, який ми, до речі, використовуємо і при системі Clearfield, це ацетохлор у невеликих нормах, то тут ми можемо без проблем виправити Євролайтнінгом.

Дешевим урожай не буває

-Таким чином ми й зупинимось на захисті соняшнику.

-Насіння обов’язково оброблене фунгіцидним і інсектицидним протруйником. Після сівби вносимо ґрунтовий гербіцид. На гібридах класичної технології – гербіциди з S-метолахлором і тербутилазином, або в іншому варіанті: S-металохлор і прометрин; під Clearfield-гібриди – ацетохлор 900 у невеликих нормах (1,5 л/га), все ж він жорсткуватий для соняшника. Далі, якщо не спрацював ґрунтовий гербіцид або спрацював недостатньо, підправляємо ситуацію аклоніфеном (Челендж). Міжрядний обробіток КРН на соняшнику як засіб боротьби з бур’янами вважаємо застарілим. Цей культиватор ми пускаєм на поле лише тоді, коли є хвощ або кірка. (видалив). Всі інші бур’яни забираємо Челенджом. Для контролю злакових бур’янів абсолютно на всіх полях вносимо грамініцид. Буває й начебто злаків невелика кількість, але не треба обманюватись, негативний їх вплив буде відчутним, до того їх кореневі виділення мають сильний алелопатичний вплив на нашу культуру, однодольні бур’яни не є тільки конкурентом за вологу та поживні речовини. Разом із грамініцидом обов’язково вносимо фунгіцид, при чому фунгіцид ми вносимо двічі. Перший раз – карбендазим (1 л/га), для повторної обробки у фазі зірочки BBCH 55 обов’язково використовуємо фунгіцид із групи струбілорини: піраклостробін і епоксіконазол. Або інший варіант: пікоксістробін + ципроконазол. Інсектицид вносимо лише за потреби, яка, на щастя, трапляється рідко. Хіба що кругові обробки попід лісосмугою обробляємо фосфор органікою, аби уберегтися від шкідників. (видалив речення). По Clearfield-гібридах, зрозуміло, що вносимо Євролайтнінг. Десикацію застосовуємо практично всюди, виняток становлять поля, де за екологічними нормами це робити не можна.

-По мінеральному живленню, наскільки я зрозумів, у вас все вивірено, як у аптеці?

-Приблизно так. Вісімдесят відсотків потреби фосфорно-калійних добрив вносимо під основний обробіток – у більшості випадків локально-стрічковим способом. Наші агрегати для глибокого рихлення об’єднані з бункерами сівалок Hоrsh – до кожної ґрунтообробної лапи підведений сім’япровід, по якому й закладаються добрива на глибину 18 см, глибше ложе насінини. Техніка працює по автопілотам і сигналу РТК, тобто дуже точне водіння з похибкою не більше 2 см. Координати закладених добрив зберігаються і навесні сівалка вносить насінину в ці ж рядки, але вище внесеної поживи. Такою технологією охоплено понад 60% площ соняшника, частково застосовуємо й розкидний спосіб під оранку. Види добрив і норми їх внесення визначає наша лабораторія на основі аналізу зразків ґрунту на вміст елементів живлення: є варіанти, де вносимо амофос і калій хлористий, є варіанти – де суперфосфат і калій хлористий, або діамофоска (10 -26-26), або ж комплексні мінеральні добрива ARVI різних формуляцій. У залежності від того, що показала лабораторія по вмісту елементів у конкретному полі. Тобто кожен елемент вносимо чітко за потребою, за змінними нормами, це все нам економить кошти – не менше 15 %. Крім того, на частині полів вносимо добрива диференційовано: за рекомендаціями лабораторії в межах одного поля можемо вносити у 4-5-ти зонах різні норми фосфору і калію. Завдання складаються лабораторією і завантажуються на техніку – зміни норми внесення відбуваються автоматично без участі механізатора. Також на 100% площ використовуємо припосівні добрива – як комплексні різних формуляцій (наприклад, найбільш популярна схема АРВІ 8:20:30), так і інші. Останні два роки все більше починаємо використовувати стартові добрива. Це ті добрива, які ми вносимо безпосередньо в рядок посіву і які містять легкодоступний фосфор для кращого розвитку рослин на початку їхньої вегетації. Використовували мікрогранульовані добрива, і мали при цьому гарні результати, але поступово перейшли на рідкі стартові добрива, так як вони мають суттєво меншу вартість, до речі, кращі результати по урожайності мали на тих масивах, де використовували рідкі стартові добрива, на рівні 4,0 т/га. Ще обов’язково під соняшник вносимо невеликі дози азоту – КАС (150 кг/га) під закриття вологи – бачимо реальну прибавку врожаю до 3-4 ц/га. Використовуємо й позакореневе підживлення теж – разом із грамініцидом обов’язково вносимо гуміфілд і сульфат магнію. Під час обробітку фунгіцидом у фазу зірочки BBCH 55 повторно додаємо сульфат магнію й гуміфілд, а також борвмісне добриво на основі боретаноламіну (видалив), також комплексні мікродобрива. Важливий для соняшника бор і марганець, із макроелементів – сірка та магній теж обов’язкові. Потреба бору найбільша у фазу цвітіння, для того щоб не було абортарії квіток, тому стараємося потребу бору внести у фазу зірочки BBCH 55, буває вносимо і пізніше, але до початку цвітіння. Експериментуємо активно із ретардантами, тут важливі і строки, і реакція самих гібридів, тему ще лише вивчаємо.

Загалом, мікродобрива – це лише приправа до основного удобрення, і реалізують вони себе лише за достатніх норм внесення основних елементів N,P,K,Mg,S, бо якщо фосфору і калію буде недостатньо, або мало азоту, ці добавки, які б вони не були – у хелатній формі чи з витяжкою кореня жень-шеня, нічого вже не змінять. Якщо ви хочете отримати 4 т/га соняшнику, окрім нормального збалансованого живлення, дуже важливо мати ідеальне чисте поле без бур’янів.

-Судячи з вашої розповіді, технологія вирощування у вас доволі затратна?

-Так, ми змушені виходити на недешеву технологію. Дешево можна виростити 2,5 т /га, а от 3,5-4 т/га з мінімальними затратами вже не вийде. Ґрунтовий гербіцид дорогий, два страхових (протизлаковий і протидводольний) гербіциди, двічі фунгіцидна обробка хорошими препаратами– недешево виходить. Однак і результат є. Часто ми бачимо, як до початку серпня посіви у нас і в сусідів стоять однакові, але пізніше – сусідський соняшник активно втрачає листовий апарат і просто «горить», лишається хіба що верхній ярус листя, а у нас всі яруси стебла з листям, фотосинтезують далі, і коли молотимо, різниця складає 7 ц/га – це робота фунгіцидів. Стосовно прибутковості. Соняшник гарно відгукується на застосування інтенсивної технології, хоча вона є досить затратною, але за таких умов культура завжди залишається лідером з рентабельності. (видалив)

Потенціал підвищення урожайності соняшнику у нас ще є. Активно ведемо пошук нових гібридів, поширюємо локально-стрічкове і диференційоване внесення добрив на всі 100% площ, експериментуємо із бактеріальними та мікоризними препаратами. Разом з тим хочемо максимально працювати із сидератами, покривними культурами, які в минулому сезоні вже й висівали. З нинішнього року число площ, де використовуються сидерати, збираємося щороку утримувати на рівні 15%. Експериментуємо із різними сумішами культур (гречка, гірчиця біла, соя, фацелія, однорічні трави). Дивимося на це як на свій резерв покращення біологічних показників ґрунту.

Ігор Самойленко, журнал «Зерно»